Правда.

Із далеких віків та із сивих давнин,
Люди вірять,що правда на світі жива.
І шукати ту правду пішов не один,
Та ніхто не вернувся назад.
Раз зібрався в дорогу один чоловік,
Кинув рідних і дім,кинув все будь що будь.
Обійшов цілий світ і минув його вік
Нелегкою була довга путь.
Та він вірив,що правда на світі жива,
Молода,неземної краси,як богиня.
Свято вірив,що правда не просто слова,
Що ніколи вона не загине.
------------------------------------------
І зустрілась бабуся потворна й страшна,
Вся у зморшках,у шрамах,сліпа і беззуба.
То й була ота правда,яку він шукав,
Що у битвах знайшла свою згубу.
І від розпачу гірко заплакав старий,
Люди вірять,що ти молода і прекрасна.
Як я їм розкажу,що я правду зустрів
Таку кволу,стару і нещасну.
---------------------------------------------
Ну,а правда на те посміхнулася криво,
Ти дитячу їх віру в серцях не души.
Можна все у людей відібрати,крім…ВІРИ,
А тому ти їм просто …ЗБРЕШИ.
Ти скажи їм,що правда на світі жива,
Молода,неземної краси,як богиня.
Нехай вірять,що правда не просто слова,
Що ніколи вона не загине.
-----------------------------------------------
І ніколи вона не загине…