“я так люблю, україно,тебе''

1.тихо стелиться стежка до ніг
ні кінця і ні краю немає.
з перехрестя далеких доріг
я до тебе себе повертаю.
у вечірній, вечірній імлі,
коли серце скрипаль розриває
повертаю я знову собі
чистоту смерекового раю.
приспів.
я так люблю, україно, тебе!
я так любов’ю своєю пишаюсь.
знов почуття повернулось просте,       
знову я повернувся з далекого краю.
знов почуття повернулось просте,
знову я повернувся з далекого краю.
------------------------------------
2.із далеких, далеких країв
я до тебе горнусь, як до мами.
наче в зорянім храмі святім,
до ікон припадаю вустами.
у вечірній, вечірній імлі,
коли серце скрипаль розриває
повертаю я знову собі
чистоту смерекового раю.
---------------------------------
приспів.