Я працюю вчителем музики більше 20 років. До 5 класу ніяких зошитів! А потім раджу дітям завести зошит для запису пісень. В якому записуємо пісні всі, що співаємо.І по програмі і поза. В дітей збираються так завнні пісенники на 96 сторінок. Дозволяю клеїти портрети любимих виконавців. записувати побажання подруг. тощо.В кого получається, в кого ні. але осередок активних має вже великий матеріал.І коли треба дати якийсь концерт, піднімаємо записи цих "Шаровичків" і вперед! Ще ніколи не програв.

Працюю 5 років, зошитів на уроці музики не веду. Використовую ППЗ, в класі стоїть мультимедійна дошка. Коли не було ППЗ використовував підручники, або друкував слова пісень і роздавав на урок.

Руслана, а якщо Вам спробувати комп'ютерний клас? Я також з Рівненщини і, наскільки мені відомо, комп'ютерні класи в нас є в кожній школі...
І відносно зошитів ще... Методичні рекомендації вже кілька років ставлять на зошитах і домашніх завданнях заборону. Як і на всі письмові роботи. Але це вступає в протиріччя з застосуванням на уроках музики  новітніх освітніх технологій. Ну, скажімо, як використати метод проектів, якщо дитині заборонити брати в руки ручку, якщо не дати конкретного домашнього завдання по підготовці проекту? Я в позаминулому році проводив відкритий урок для творчої групи вчителів музики району. Показував використання ситуативного навчання (конспект на сайті, адреса внизу). В мене діти писали. Були присутні вчителі музики, методист і завметодкабінетом відділу освіти. Урок всім сподобався, хоч я сам в виступі сказав, що порушив дурні приписи відносно письма на уроці музики. Так що, на мою думку, вчитель сам повинен вирішувати, що і в якій мірі робити йому на уроці. Головне - інтерес (а не знання) дітей. Зацікавлена дитина сама знайде інформацію. Знаюча дитина, в якої не буде потреби в цій інформації, швидко забуде те, що їй не цікаве.

Отредактировано RWT (2011-01-04 19:21:13)

цілком згідна! Працюю в школі 20 рік, останні три рока викоримтовуюППЗ, маю в кабінеті комп, але зошит все ж на мою думку потрібен, пора перестати перетворювати урок музичного мистецтва на відпочинок, адже ніхто не скаже що урок скажімо світової літератури це щось легковажне, і зошити там є , і твори пишуть, і вірші обов'язково напам'ять, а чим музичне мистецтво гірше, це та ж  сама культура, то чому неютак легковажати. можемо почути "без вашої музики проживуть!", а що бех хімії, фізики, військової справи не проживуть? Але ці предмети в пошані, і не приведи Господь сказати , що музика важливіша. Може ми самі в цьому винні, бо мовчимо???

Ця проблема зародилася в високих кабінетах в головах людей, які школу бачили лише під час перевірок, тому мають про урок ідеалістичне уявлення. "Ах, дітки не писатимуть, вони більше розмірковуватимуть про музику, більше її полюблять, краще сприйматимуть..." А про те, що в людини два вуха й тому в одне влітає, а в інше - вилітає, не подумали. Зрештою, музичне мистецтво - навчальний предмет і тому на уроці повинні бути різні види роботи, в тому числі і письмові. Зрештою, повинні бути задіяні різні види пам'яті, про це знає навіть студент-педагог. Проте, писання слів пісень на уроці - це лишня трата часу.
На мою думку, нам треба розділити урок і позакласну роботу. Для уроку в нас є (повинні бути!) підручники, де є всі слова пісень. Міняти пісні на уроках ми не маємо права, тому що це буде відхилення від програми. Десь іде мова про 10%, які вчитель має право міняти, але про це є лише в програмах для початкової школи, для 5-8 класів про це нічого не сказано. Для позакласної роботи слова ми вимушені друкувати, тому що діти - не професійні артисти, з однією піснею виступати не будуть, на кожен виступ їм хочеться нову пісню. Ось і мусимо шукати та роздруковувати.

ЗОШИТ - стимулятор, катализатор учебной - ученической деятельности!!!
Закон до банальности прост и работает в любых условиях даже мультимедийных и интерактивных!!!
Так как прошел испытание временем!!!
И что самое главное - родители (бывшие ученики) это не отрицают а порой даже навязывают!!!
Как же учиться без зошита???
Имею массу примеров в данной ситуации!!!
Так что есть зошит - есть урок, нет зошита - развлекаловка!!!
С этого года вернул зошити с 3 по 8 классы - все рады!!!
Так что ДЕРЗАЙТЕ УСПЕХОВ ВСЕМ!!!

Те, що вмієш та знаєш, -за плечами не носити. Ми працюємо з дітьми, в яких попереду довга життєва дорога. Хто зараз може визначити, що їм згодиться в житті, а що ні? Загальноосвітня школа на те й загальноосвітня, щоб дати загальне уявлення про всі сторони життя. Чому б і не вчити нотну грамоту? Звичайно, не на професійному рівні, як було, але загальне уявлення про ноти треба було б давати. Діти,по своїй природі, допитливі, їх лише треба підштовхнути та націлити, щоб зацікавити.
PS. Ось ми присвятили життя музиці. Скажіть, де ви зустрічалися в житті з синусами-косинусами? Хто рахував кількість пелюсток-тичинок? Де ви вимірювали в житті Архімедову силу? Це нам в житті не пригодилося, то, слідуючи логіці чиновників в освіті від музики, давайте й це відмінимо в школі. Чого ж тоді буде вчити школа?

Отредактировано RWT (2011-01-11 18:38:01)

Тетради нужны,тетради важны....А вот началка приобрела рабочие зошити Яскулко...Бесполезнейшая вещь,скажу я вам....Особенно бестолкова для 1 класса..Им бы раскрасить да почёркать--негде...Эти тетради скорее похожи на мини-учебник,причем для взрослых...

Шановна Руслана!
Я,доречі,вперше чую,що зошити заборонені на уроках музики,за 15 років вчителювання!В перші роки роботи зошити велися в довільній формі,а зараз я зрозуміла,що нотатки  позитивно впливають.Записаний матеріал діти краще запамятовують . іноді замінюю програмові пісні на  власний розсуд.Розумію,що цього робити не можна,а що робити,коли дітям не цікаво вивчати ці пісні,коли поряд стільки багатющого сучасного пісенного матеріалу.Нові пісні,яких немає в підручнику,діти записують в зошити.А враження діти висловлюють,за вимогою вчителя,але ж записувати....та ще й самостійно... -- 

Мені це теж не подобається,хоча,молодші школярі із задоволенням розвязують приклади з використанням тривалостей нот,може це їм нагадує про математику,як науку серйозну.Я даю нотну грамоту суто для ознайомлення,вважаю.що для більш детального вивчення сольфеджіо існують музичні школи.На уроках музики діти повинні якомога більше слухати гарної музики та співати,співати,співати!!!!

А ми завели "Щоденники музичних вражень" (звичайний зошит)

Зошити на мою думку потрібні з 1 по 8 класи. Я використовую друковані зошити (видавництва "Богдан"), дуже зручно: не потрібно ніякі тексти друкувати та роздавати, малеча 1-4 кл. залюбки розмальовують картинки під час слухання музики (їм подобається поєднувати приємне з корисним), додатково носити нотні зошити - там уже все передбачено(запис нотної грамоти, відомості про композиторів, і т. д.).Діти пам’ятають увесь матеріал за програмою,що не пам’ятають мають можливість повторити, гарно здають тести.

потрібне все!! а що до вивчення нових пісень, чи не за програмою - я вирішила для себе це так: Було куплено 30 папок для файлів, ( з розрахунку 30 учнів в класі)  нові пісні роздруковую та вставляю туди.З часом набралися пісенники, які знаходяться у мене, і допомогають вже не одному поколінню.