Спасибо, моей Тёще помогло 2

Казка про Хмаринку, Дощик і ноту «До».
    Жила собі на небі Хмаринка. Була вона біленька,веселенька гарненька. Але одного разу,несподівано прилетів злий чарівник Вітер. Він узяв та зачаклував Хмаринку. Вона з білої перетворилася на синю,з веселою - на сумну. З її оченят почали капати сльозинки-на цілий день затянувся дощ.
   До Хмаринки підкотилося жовте Сонечко і запитало її «Хмаринко!Чому це ти плачеш,і чому йде дощ?» Хмаринка розповіла про своє горе Сонечку,Сонечко подумало-подумало,потым грайливо підморгнуло і весело вигукнуло «Я знаю,як тебе роз чаклувати! Просто потрібно,щоб малята запам*ятали нотку –ДО
ДО ДО,ДО ДО ДО ,Дощик,крапає, в вікно.

Казка про Хмаринку, Море і ноту  «Ре»
     Наша весела Хмаринка ніколи не сиділа на одному місці. Вона дуже любила мандрувати. Хмаринка літала і думала: «Який різноманітний цей світ!». Вона бачила сірий асфальт і зелену травичку,дитячі садки і школи,маленькі хатки і великі будинки. Коли Хмаринка помітила дуже багато води,то подумала,що це широка річка. На воді були дуже високі хвилі і кораблик, який там плавав,ледь не паревернувся. Хмарика схвильовано запитала у води:»Вода,ти хто?». Вода відповіла: «Я – Море». «А чому ти таке сердите?» -- не вгамовувалася Хмаринка. Так Хмаринка і море розговорились і подружились. Море обіцяло Хмаринці стати лагідним і спокійним, якщо малята запам*ятають другу ноту – «РЕ»
ДО РЕ, ДО РЕ, Я – синє море.
Казка про Хмаринку, Місяць і ноту  «МІ»
    Хмаринка дружила з веселим Сонечком. Вони разом гралися у схованки:то Сонечко сховається за Хмаринку,то Хмаринка – за Сонечко. Вночі Сонечко закотилося за обрій і заснуло. Хмаринка залишилася одна. Вона позіхала,крутилася з одного боку на другий,а спати їй не хотілося. Аж раптом,Хмаринка побачила,як на темному небі з*явився Місяць. Навколо нього то тут,то там блискали маленькі зірочки. Коли Хмаринка прилетіла до них,то почула,як Місяць співає гарну колискову пісню,і побачила ,як зірочки потихеньку засинають. А третьою нотою в тій колисковій пісні була нота «МІ»
ДО РЕ МІ,ДО РЕ МІ, світить місяць,у ночі.

Казка про Хмаринку, Жирафу і ноту «ФА»
      Одного дня Хмаринка завітала до зоопарку. Там жили її давні знайомі:мавпочки,ведмедики,леви,тигри,лебідь і крокодил. А от Жирафу у зоопарку Хмаринка побачила вперше. Жирафа була така плямиста – плямиста,а ще вона мала дуже довгу шию.
  - А чому в тебе таке дивне ім*я – Жирафа?  - запитала Хмаринка.
- А тому,що я знаю четверту ноту – ноту ФА, - поважно відповіла Хмаринці Жирафа, а потім по-дружньому всміхнулась.
ДОРЕ МІ ФА,НОВИЙ ДРУГ,ЖИРАФА.

Казка про Хмаринку,доброго короля і ноту «Соль»
        Одного разу наша знайома Хмаринка опинилася у казковому Королівстві. У цьому королівстві жив дуже добрий король. У короля були діти – принц і принцеса. Принц із принцесою любили гратися на великій зеленій галявині і ловити сачком метеликів. І от замість метелика у сачок піймалась Хмаринка. Вона просила: «Відпустіть мене,будь ласка!». Поки принц із принцесою сперечались між собою,на зелену галявину прийшов добрий король і негайно випустив нашу Хмаринку на волю. Хмаринка сказала: «Дякую тобі,добрий король. За те,що ти допоміг мені,я подарую тобі п*яту ноту – ноту СОЛЬ.
ДО РЕ МІ ФА,СОЛЬ, ДОБРИЙ НАШ КОРОЛЬ.

Казка про Хмаринку, Квасолю і ноту «ЛЯ»
   Якось на городі всі овочі зібралися разом. Морквина, Помідорчик,Картопелька, Кукурудза – всі були дуже нарядні і веселі. Святкували день народження Квасолі. Хмаринку теж запросили. Хмаринка прилетіла,привітала Квасолю з її святом,побажала їй всього самого-самого найкращого і подарувала їй пісню з шостою ноткою – ноткою ЛЯ.
ДО РЕ МІ ФА,СОЛЬ ЛЯ,ВИРОСЛА , КВАСОЛЯ.

Казка про Хмаринку, Ластівку і ноту «СІ»
     Наша Хмаринка мала багато друзів. Вона дружила з Сонечком,Місяцем ,Морем,Лісом,з різними пташечками і звірятками. Але найкращою подругою в неї була Ластівка. Вони разом літали і співали ціле літо.
       Коли надворі стало холодно, Ластівка почала збиратися у далекі теплі краї. Вона дуже хотіла ,щоб з нею полетіла Хмаринка. Хмаринка сказала: «Добре,я полечу з тобою,тільки подарую малятам останню ноту – ноту СІ». Хмаринка попрощалася з усіма друзями і дуже просила,щоб вони не забували її,а діти завжди пам*тали всі сім нот. Ластівка з Хмаринкою полетіли,а навздогін їм понеслося: « До побачення, Хмаринко ! Щасти тобі…».
ДО РЕ МІ ФА,СОЛЬ ЛЯ СІ, НОТИ ЗНАЄМО УСІ.

Такой хороший материал, а скачать не могу - файлы отсутствуют. Что делать в такой ситуации????

Спасибо за помощь в работе.

Спасибо!!!!!!!!!!!!

дякую

Глаза разбегаются!!! Это не форум - это клад! Спасибо большое.

цікавий форум...багато можна почерпнути...

Всім привті --  --  --

Дякую

нічого не розумію - яке повідомлення, для кого ?, для чого ?

У кого є сценарії свят на туристичну тематику?
  Дякую!