спасибо, моей тёще помогло 2

казка про хмаринку, дощик і ноту «до».
    жила собі на небі хмаринка. була вона біленька,веселенька гарненька. але одного разу,несподівано прилетів злий чарівник вітер. він узяв та зачаклував хмаринку. вона з білої перетворилася на синю,з веселою - на сумну. з її оченят почали капати сльозинки-на цілий день затянувся дощ.
   до хмаринки підкотилося жовте сонечко і запитало її «хмаринко!чому це ти плачеш,і чому йде дощ?» хмаринка розповіла про своє горе сонечку,сонечко подумало-подумало,потым грайливо підморгнуло і весело вигукнуло «я знаю,як тебе роз чаклувати! просто потрібно,щоб малята запам*ятали нотку –до
до до,до до до ,дощик,крапає, в вікно.

казка про хмаринку, море і ноту  «ре»
     наша весела хмаринка ніколи не сиділа на одному місці. вона дуже любила мандрувати. хмаринка літала і думала: «який різноманітний цей світ!». вона бачила сірий асфальт і зелену травичку,дитячі садки і школи,маленькі хатки і великі будинки. коли хмаринка помітила дуже багато води,то подумала,що це широка річка. на воді були дуже високі хвилі і кораблик, який там плавав,ледь не паревернувся. хмарика схвильовано запитала у води:»вода,ти хто?». вода відповіла: «я – море». «а чому ти таке сердите?» -- не вгамовувалася хмаринка. так хмаринка і море розговорились і подружились. море обіцяло хмаринці стати лагідним і спокійним, якщо малята запам*ятають другу ноту – «ре»
до ре, до ре, я – синє море.
казка про хмаринку, місяць і ноту  «мі»
    хмаринка дружила з веселим сонечком. вони разом гралися у схованки:то сонечко сховається за хмаринку,то хмаринка – за сонечко. вночі сонечко закотилося за обрій і заснуло. хмаринка залишилася одна. вона позіхала,крутилася з одного боку на другий,а спати їй не хотілося. аж раптом,хмаринка побачила,як на темному небі з*явився місяць. навколо нього то тут,то там блискали маленькі зірочки. коли хмаринка прилетіла до них,то почула,як місяць співає гарну колискову пісню,і побачила ,як зірочки потихеньку засинають. а третьою нотою в тій колисковій пісні була нота «мі»
до ре мі,до ре мі, світить місяць,у ночі.

казка про хмаринку, жирафу і ноту «фа»
      одного дня хмаринка завітала до зоопарку. там жили її давні знайомі:мавпочки,ведмедики,леви,тигри,лебідь і крокодил. а от жирафу у зоопарку хмаринка побачила вперше. жирафа була така плямиста – плямиста,а ще вона мала дуже довгу шию.
  - а чому в тебе таке дивне ім*я – жирафа?  - запитала хмаринка.
- а тому,що я знаю четверту ноту – ноту фа, - поважно відповіла хмаринці жирафа, а потім по-дружньому всміхнулась.
доре мі фа,новий друг,жирафа.

казка про хмаринку,доброго короля і ноту «соль»
        одного разу наша знайома хмаринка опинилася у казковому королівстві. у цьому королівстві жив дуже добрий король. у короля були діти – принц і принцеса. принц із принцесою любили гратися на великій зеленій галявині і ловити сачком метеликів. і от замість метелика у сачок піймалась хмаринка. вона просила: «відпустіть мене,будь ласка!». поки принц із принцесою сперечались між собою,на зелену галявину прийшов добрий король і негайно випустив нашу хмаринку на волю. хмаринка сказала: «дякую тобі,добрий король. за те,що ти допоміг мені,я подарую тобі п*яту ноту – ноту соль.
до ре мі фа,соль, добрий наш король.

казка про хмаринку, квасолю і ноту «ля»
   якось на городі всі овочі зібралися разом. морквина, помідорчик,картопелька, кукурудза – всі були дуже нарядні і веселі. святкували день народження квасолі. хмаринку теж запросили. хмаринка прилетіла,привітала квасолю з її святом,побажала їй всього самого-самого найкращого і подарувала їй пісню з шостою ноткою – ноткою ля.
до ре мі фа,соль ля,виросла , квасоля.

казка про хмаринку, ластівку і ноту «сі»
     наша хмаринка мала багато друзів. вона дружила з сонечком,місяцем ,морем,лісом,з різними пташечками і звірятками. але найкращою подругою в неї була ластівка. вони разом літали і співали ціле літо.
       коли надворі стало холодно, ластівка почала збиратися у далекі теплі краї. вона дуже хотіла ,щоб з нею полетіла хмаринка. хмаринка сказала: «добре,я полечу з тобою,тільки подарую малятам останню ноту – ноту сі». хмаринка попрощалася з усіма друзями і дуже просила,щоб вони не забували її,а діти завжди пам*тали всі сім нот. ластівка з хмаринкою полетіли,а навздогін їм понеслося: « до побачення, хмаринко ! щасти тобі…».
до ре мі фа,соль ля сі, ноти знаємо усі.

такой хороший материал, а скачать не могу - файлы отсутствуют. что делать в такой ситуации????

спасибо за помощь в работе.

спасибо!!!!!!!!!!!!

дякую

глаза разбегаются!!! это не форум - это клад! спасибо большое.

цікавий форум...багато можна почерпнути...

всім привті --  --  --

дякую

нічого не розумію - яке повідомлення, для кого ?, для чого ?

у кого є сценарії свят на туристичну тематику?
  дякую!